НАТУРНІ ВИПРОБУВАННЯ СТАНЦІЇ ТРОПОСФЕРНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Сергій Гнатюк, Дмитро Вергелес, Володимир Гуменюк, Андрій Паламарчук, Ярослав Стефанишин

Анотація


В статті стисло обґрунтовано можливість та наведено результати натурних випробувань станції  тропосферного  зв’язку  у радіолокаційному  режимі,  які експериментально  підтверджені  у  реальних умовах.  Введення  до  складу  передавача імпульсного  модулятора  (протяжність імпульсу  – 21  мкс, період повторення – 1000 мкс)  дало  можливість  на  виході  приймача, розташованого  на  відстані  50  м,  отримати низку  сигналів,  відбитих  від  тропосфери,  з еквівалентним  інтервалом  розповсюдження близько  180  км.  Зроблено  висновок  щодо доцільності проведення таких випробувань на початкових  етапах  створення  станції тропосферного зв’язку.


Ключові слова


Тропосферний зв'язок; дальність радіозв’язку; натурні випробування; радіолокаційний режим; передавач та приймач станції тропосферного зв’язку

Посилання


V. V. Serov, Osobennosti rasprostranenia radivoln v zagorizontnyh sistemah radiosviazi. – Elektrosviaz, 2009, #1.

Dalnee troposfernoe rasprostranenie ultrakorotkih voln. Pod red. B. A. Vvedenskogo. – M. Sovetskoe radio,1955.

Spravochnik po radioreleynoy sviazi. Pod red. S. V. Borodicha. – M. Radio i sviaz, 1981.

Spravochnik po sputnikovoy sviazi. Pod red. S. V. Borodicha. – M. Radio i sviaz, 1986.

Yu. I. Davidenko, Dalnyaia troposfernaia sviaz, – M., Voenizdat, 1968.




Copyright (c) 2017 Сергій Гнатюк, Дмитро Вергелес, Володимир Гуменюк, Андрій Паламарчук, Ярослав Стефанишин

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.